Національний тиждень безбар’єрності у 1 класі: розуміємо, підтримуємо, поважаємо

 

Національний тиждень безбар’єрності у 1 класі: розуміємо, 

підтримуємо, поважаємо

У межах Національного тижня безбар’єрності ми провели у 1 класі виховну годину, метою якої було навчити дітей розуміти, що кожна людина — особлива, і всі ми заслуговуємо на повагу, підтримку та доброзичливе ставлення.

Почали з простого: що таке бар’єри? Ми переглянули коротке пояснювальне відео, яке доступною мовою розповідало дітям про безбар’єрність. Разом обговорили, що існують не тільки сходи чи двері, які можуть бути перешкодою, а й байдужість чи неприйняття, які теж створюють бар’єри між людьми. Після перегляду діти охоче поділилися своїми думками: «Я б допоміг, якби хтось не міг сам піднятися по сходах»;

«Не можна сміятися з тих, хто не такий, як ти»;

«Кожен може мати друга!».

Ці щирі слова — найкраще свідчення того, що діти почули та зрозуміли головне.

Розмальовки — як спосіб говорити про важливе

Наступним етапом стало творче завдання: розмальовки на тему доброти та безбар’єрності. Діти із задоволенням працювали над малюнками, на яких зображені ситуації допомоги, підтримки, дружби між різними людьми. Під час розфарбовування ми продовжували бесіду:

·       Хто зображений на малюнку?

·       Що відбувається?

·       Чим ми можемо бути схожими на героїв?

Таке завдання не лише розвиває дрібну моторику, а й формує в дітей емпатію, уважність до інших та готовність прийти на допомогу.

Підсумок — про добрі серця

Завершили заняття у «Коло добрих думок». Кожен учень сказав, який добрий вчинок він хоче зробити цього тижня. Ми зробили перший, але дуже важливий крок до формування у дітей цінностей поваги, прийняття та безбар’єрного мислення.

Наостанок

Діти — як дзеркала. Вони дуже тонко відчувають, коли говорять про щось важливе й щире. Ця виховна година показала, що навіть першокласникам під силу зрозуміти складні поняття — якщо говорити з ними з любов’ю, простотою та прикладами.

 

Світ без бар’єрів починається з кожного з нас. Навіть з найменшого.

День вишиванки у 1 класі: з любов’ю до традицій

 

День вишиванки у 1 класі: з любов’ю до традицій

 

У нашому 1 класі пройшов яскравий, натхненний і теплий День вишиванки — свято, що об’єднує українців у любові до своєї культури та традицій.

 

Діти прийшли до школи у різнобарвних вишиванках, кожна з яких була унікальною, мов частинка родинної історії. Учні з гордістю демонстрували свої вбрання під час святкового дефіле вишиванок — маленького показу мод, де кожен мав змогу пройтися перед класом і розповісти, що для нього означає вишиванка.

 

А ще ми створили яскраву творчу аплікацію "Прикрась вишиванку". Діти з великим захопленням вирізали, клеїли та малювали власні орнаменти, прикрашаючи паперові сорочки кольоровими узорами. Роботи вийшли дуже креативні та святкові!

 

Цей день залишив по собі багато щирих усмішок, позитивних емоцій та ще більше любові до рідної культури. День вишиванки у 1 класі — це не лише про одяг, а й про гордість бути українцем з перших років життя.

✨ Першокласники врятували Букволенд: святкування завершення вивчення літер!

 

✨ Першокласники врятували Букволенд: святкування завершення вивчення літер!

У нашому закладі відбулася справжня казкова подія — учні 1 класу здійснили неймовірну місію з порятунку чарівної країни Букволенд! Святкування завершення вивчення усіх літер ми вирішили провести нестандартно — у форматі пригодницького квесту, який подарував дітям незабутні емоції, розвинув навички командної роботи та дав змогу кожному проявити свої вміння.

Розпочалося все з загадкового листа від мешканця чарівної країни Букволенд — Буквика. У своєму посланні він повідомив, що злий дід Буквоїд викрав усі літери, розкидавши їх по різних островах. І лише наші першокласники могли допомогти повернути букви додому. Маленькі рятівники, звісно ж, відгукнулися на заклик і вирушили у захопливу подорож повітряною кулею!

Кожен «острівець» квесту був тематичним і вимагав від учнів логіки, кмітливості, уваги та творчості:

 

🌀 Острів Лабіринту — діти шукали шлях до виходу, збирали букви та складали з них мудре речення.

 

🔐 Острів Ключів — за допомогою ключиків шукали літери для складання вислову: "Книга — ключ до знань".

 

🔎 Острів Схованка — у класі ховалися букви, які потрібно було знайти та зібрати в слово-підказку.

 

🎶 Музичний острів — розпізнавали пісні за малюнками, співали, танцювали й веселилися!

 

🍎 Яблуневий сад — дітки розв’язували приклади, вписували відповіді в яблучка, а далі — шукали підказку в літерах.

 

🎈 Острів Щасливого польоту — грали у дитяче судоку, розміщуючи повітряні кулі на відповідних місцях.

 

🧩 Фінальний острів — завершення пригоди з посланням від Буквика, яке учні складали з пазлу.

Після кожного етапу маленькі дослідники отримували літери й приклеювали їх на плакат у вигляді будиночка. З кожним завданням будинок оживав, повертаючи своїх мешканців на місця.

Особливістю квесту було те, що діти працювали однією командою. Вони самостійно обирали помічників, які виконували різні ролі: хтось стежив за мапою, інші — роздавали завдання чи позначали маршрут. Це стало чудовою нагодою для розвитку навичок співпраці, взаємодопомоги та відповідальності.

Після проходження всіх випробувань учні отримали нагороди та подарунки. Але найголовніше — це море позитиву, гордість за подолання викликів і яскраві спогади, які залишаться з ними надовго.

“Ви — справжні маленькі герої, які вміють весело й цікаво досліджувати світ навколо!” — саме ці слова Буквика стали фінальним акордом нашої святкової подорожі.

Велика подяка батькам за підтримку, а діткам — за натхнення, допитливість та любов до знань!

Перші кроки до розуміння: як ми з першокласниками говорили про День пам’яті та примирення

Перші кроки до розуміння: як ми з першокласниками говорили про День пам’яті та примирення

    8 травня — особливий день, який ми в нашому першому класі провели по-особливому: тихо, тепло і дуже щиро. Це День пам’яті та примирення — день, коли навіть наймолодші можуть доторкнутися до теми миру, добра і вдячності.

    На  уроці ми поговорили про те, що означає слово "мир". Я запитала діток:

– А що для вас мир?

Відповіді були прості й щемливі: "Це коли всі живі", "Коли немає війни", "Коли мама вдома", "Коли можна гратись і сміятись". Саме з таких слів починається розуміння справжніх цінностей.

    Ми переглянули коротке дитяче відео про День пам’яті та примирення. Без складних сцен, без важких слів — усе пояснено просто і з душею. Діти дізналися, що колись була страшна війна, але багато добрих людей боролися за мир, щоб ми могли сьогодні вчитися, гратися, жити щасливо.

    Після перегляду ми перейшли до творчості. Кожен учень створив свої червоні маки — символ пам’яті про тих, хто віддав життя за мир. Хтось вирізав обережно, хтось просив допомоги, але всі вкладали в роботу турботу. 

Я не говорила з дітьми про страшні сторінки війни — для цього ще буде час. Але ми говорили про вдячність, про любов до рідних, про дружбу, про вміння прощати. Бо саме з таких простих речей починається примирення.

Цей день у нашому першому класі був не про страх — він був про надію. Ми пам’ятаємо тих, хто подарував нам мир, і навчаємось цінувати його з малечку.

Бо саме ці маленькі діти — наші майбутні творці доброго, мирного світу.

Пам’ятаємо. Дякуємо. Віримо в краще.